?

Log in

saint Zozo, или Юра
17 June 2017 @ 08:03 pm
Всім нам, Україні і Заходу, треба викорінювати пережитки 19 століття у своїх головах.
(навіяно Стругацькими)
19 століття, з усіма його шпагами і війнами по правилах, відійшло в історію.
21 століття - епоха гібридних війн.
Власне, протягом всього 20 століття гібридні війни відбуваються все частіше, але людство ніяк не вмістить їх в свій світогляд.
І насправді це добрий знак.
Якщо супротивники настільки чесні, щоб домовитись і воювати по правилах - то вони можуть домовитись і взагалі не воювати.
Раніше війни - це був спорт, доведення чоловіками своєї чоловічності, але ставкою в якому були людські життя.
Це добре, що воювати стало не модно.
В цілому, люди тепер воюють менше.
Але як наслідок - агресори маскуються або під жертв агресії, або під миротворців.
Ідея пацифізму знищила престижність мілітаризму, але тепер вона шкідлива. Бо її наївне тлумачення "не хочеш, щоб були війни - не воюй" - робить беззахисними тих, хто не хоче війн, і відповідно заохочує агресорів легкою здобиччю.
"Оголошення війни" - теж застаріла інституція. Бог хто оголосив війну - той наївно виглядає агресором, а агресорів зневажають. Справжній же агресор не зацікавлений оголошувати війну, він зацікавлений приховувати свою участь у війні.
Мабуть, в свідомості звичайної людини є щось таке, що не може сприйняти гібридну війну. Он, Клайв Льюіс описав гібридну війну в останній книзі про Нарнію, але не встигла закінчитись та війна, як настав кінець світу. Це виклик, з яким автор і його позитивні персонажі не впорались.
 
 
saint Zozo, или Юра
Зараз часто ставлять таке запитання.
Запитання хибне.
Не в тому мудрість, щоб знайти гідне прізвище із 22 в бюлетені. Бюлетень нам же не боженька з неба спустив?
Якщо вважаєте, що в бюлетені не було гідного кандидата від Майдану - треба було починати його розкручувати ще під час Майдану. Завдяки триголовому хробаку, три місяці на це було. "Звалимо Януковича, а потім розберемось" - не годиться. Потім буде запізно. Потім переможе той, хто почав розбиратися завчасно.

Знаєте, вперше в мене виникло почуття, що революція провалиться, ще між 24 і 27 листопада. "Майдан без політиків", пам'ятаєте? В мене тоді якраз була в голові статейка, можете нагуглити "Почему в России так много людей "вне политики"?".
Я тоді перебував в ілюзії щодо реєстрової опозиції, але мене обурила така формула. Якщо не вірите нікому із діючих політиків - висуньте зі своїх лав нового політика, пропонуйте його народу.
На жаль, маса Майдану складалася з двох сортів. Одні вірили реєстровій опозиції (яка того не гідна), інші в принципі не здатні вірити ніяким політикам. І ті, і другі роблять країну безнадійною.
Першим байдуже, що робить політик, аби надягав вишиванку. Другим байдуже, що робить політик, він всеодно поганий. Завдяки тим і другим, політикам просто не має стимулу робити щось добре.
 
 
saint Zozo, или Юра
09 May 2017 @ 06:04 pm
Я не патріот.
Я гуманіст і демократ.
За гуманізм і демократію на території України воювали:
УНР,
УПА (не ОУН),
АТО.
 
 
saint Zozo, или Юра
09 May 2017 @ 06:04 pm
Я считаю, крупный либо жидкий спутник, который всегда смотрит на свою планету одним лицом, должен иметь соотношение диаметров
4 / средний^2 = 3 / малый^2 + 1 / большой^2.
 
 
saint Zozo, или Юра
1. Перемога СРСР - це не наша перемога. Перемогла номенклатура і чекісти - втримали свою владу і право крутити нас в баранячий ріг. А ми, прості піддані - як мінімум не виграли: залишились під комуністичним гнітом ще на півстоліття.
Це перемога Колими над Бухенвальдом.
2. Нема героїзму в тому, щоб воювати в лавах Червоної армії. Цей вчинок не тільки некорисний, але і найбезпечніший. Косити від армії - це була вірна смерть. Ті, кого примусили воювати - не герої, а радше жертви.
Герої - ті, хто повернув зброю проти своїх політруків.
3. Після війни товаріщ Сталін дуже жорстоко прибирав інвалідів війни. Як не прикро констатувати, але вони самі винні: воювали за цю владу, забувши про її антилюдську сутність.
4. Воїн воює не за те, про що він думає ніби воює, а за те, за що він воює насправді. "Воювали за свої родини і свої домівки" - це неправда, бо радянська влада не чинила добра їхнім нащадкам і домівкам.
5. Не треба міркувати, ніби в кожній війні може бути лише дві сторони. Конфлікт двох тиранів - зручний момент, щоб зіграти свою гру. Декотрі це зробили, але їх виявилось замало.
6. Насмілюся припустити, Німеччина була меншою небезпекою, ніж Совіти. Її ідеологія не давала змоги надійно закріпитися у неарійській країні. Ті, хто міркував "спершу розберемося з Совітами, потім з фашистами" - мали рацію.
7. Дєнь вєлікай пабєди - не що інше як завуальований культр радянської влади. Ніби вона була варта того, що мільйони дідів склали за неї голови. Зовсім не випадково і супротивники Майдану, і проросійські колаборанти позначають себе георгієвськими стрічками.

8. Але маківку 8 травня я теж не чіплятиму.
Ця війна була давно, і пора б вже залишити її в спокої.
На Заході в тому числі.
Гітлер - головний антигерой сучасного світопорядку.
Еліти західних держав легітимізують себе перемогою над Гітлером (в тому числі німецька - сучасна німецька державність походить від держав-переможниць).
Для цього пропагується міф, ніби Гітлер був абсолютним злом, а уряди сучасних йому демократичних держав - абсолютним добром.
Хоча насправді він не радикально вирізнявся на фоні сучасників. Багато що з того, за що критикують гітлерівську Німеччину, було притаманно і тодішнім демократичним державам, тільки меншою мірою. А вже до Сталіна Гітлеру було далеко.
9. "Ніколи знову" - це слизьке гасло. Ніколи знову - що? Не буде війни? Але страх перед війною призводить до більшої війни. Як доведено тоді ж таки Мюнхенською змовою, і схоже людство не вивчило той урок. Чи ніколи знову фашизм? Але, як попередив нас у 30-х губернатор Луїзани, вбитий за надмірну демократичність - "Фашисти майбутнього називатимуть себе антифашистами".
Нещодавно я бачив ролик: актор перевдягся Гітлером і спілкується з сучасними німцями. А вони з ним жартують, фотографуються. Це подається як жах-жах: нібито німці не цураються фашизму. Насправді вони просто в курсі, що справжній Гітлер давно помер. І ставляться до цього актора адекватно: все одно якби він був в костюмі чорта.
Бити тривогу з приводу з такого політично невитриманого, але нешкідливого жарту - це якраз перша ознака тоталітаризму. Німецька влада в цьому сенсі завжди була нервовою (останні півстоліття). І це робить їх вразливими для тих фашистів, які звуть себе антифашистами.
 
 
 
saint Zozo, или Юра
04 May 2017 @ 08:37 am
Повторил один расчет из юности.
Яркость кратных радуг почти не должна убывать. Благодаря тому, что чем больше кратность радуги, тем ближе угол отражения внутри капли к углу полного внутреннего отражения, а при таковом энергия почти не тратится.
Расчет для идеальной капли: прозрачной и круглой. В реальности мы редко видим кратные радуги, либо потому что капли не совсем круглые, либо не совсем прозрачные.

Но однажды мы с мамой наблюдали пятикратную радугу.
А еще я видел радугу кольцом вокруг солнца.
 
 
saint Zozo, или Юра
Раньше считалось, что гомосексуальность аморальна, потому что противоестественно.
Сейчас ни для кого не секрет, что гомосексуальность существует в природе, у очень многих видов животных.

Теперь новая пластинка: якобы гомофобия противоестественна.

А я бы поставил на то, что в природе гомофобия существует.
(я не считаю природу нравственным ориентиром)

Возьмем самое простое.
Биологи утверждают, что самцы-геи менее агрессивны и не любят драться.
Такая закономерность есть вроде бы и среди людей, и точно отражена в общественных предрассудках.
Почему гопнику дело чести побить гея? Гопник вообще любит кого-то бить, но труслив. В его представлении, гей - безобидный пацифист. Грех же не побить того, кто не умеет драться и не будет заморачиваться мстить.

Почему то же самое не может иметь место в природе?
Переадресация агрессии точно есть. Не знаю, полезный это инструмент или глюк, но это факт.
А срывать злость безопаснее на том, кто не агрессивен.
 
 
saint Zozo, или Юра
27 April 2017 @ 09:52 am
От улыбки лопнул бегемот,
Обезьяна подавилася бананом,
Добрый лес срубили дикари,
А улитку раздавили чемоданом.
Эту песенку я узнал от одногруппников в детском саду.

Внимание вопрос:
Как могли детки, эти невинные крошки, додуматься до таких жестокостей?
Даже если придумали не дети - почему они это подхватили, так любят пересказывать друг другу?

Знаете, есть такая операция - ампутировать кошке когти. Чтоб не царапала детей. Но мне как-то страшно за эту кошку, она ведь становится беззащитной.

Так вот, взрослые держат детей за кого-то вроде хомячков. Беззащитных и пушистых зверюшек.
Сочиняют тонны детских песенок про то, что надо быть добродушным и наивным.
В то же время, каждый, кто хочет, чтобы с ним считались, должен иметь хотя бы маленькие когти. Дети рано начинают это понимать и стараются поскорей стать взрослыми.

Подобные садистические пародии слащавых детских песен - это протест. Мы не хотим быть безобидными хомячками, оставляем за собой право быть немножко опасными.
Причем дети стараются показать это друг другу. Каждый, кто спел товарищу песенку-садюжку, тем самым показал, что отказался от роли хомячка, уже немножко отрастил когти, и будет требовать чтобы старшие с ним считались.
 
 
saint Zozo, или Юра
А так у меня в голове была каша.
Хочет ли атом кислорода захватить еще два электрона? Если может - захватывает. Но почему? Ведь одноименные заряды отталкиваются.
Никто не обьяснял.

Виноват в этом, как ни странно, совок.
Как говорится, часовню тоже Сталин разрушил.
В совке идеология вмешивалась во все сферы жизни, и особенно в науку.
Существовала установка, что законы химии нельзя вывести из законов физики.
Якобы это сказал Энгельс.
На самом деле Энгельс сказал "законы химии нельзя вывести из законов механики". И был прав.
Но Сталин поставил на руководящие должности неграмотную шпану, которой было не под силу правильно прочесть немецкий текст.

Химия, которая не опирается на законы физики, превращается в зубрежку.
Я никогда не умел и не любил зубрить.
Химиками становились лишь немногие везунчики, чья интуиция вылавливала смысл в тоннах зазубренных формул.
 
 
saint Zozo, или Юра
Когда я был маленьким - было много компьютерных игр формата "один ты против всех".
Так вот, меня раздражало, что есть множество полезных вещей, которыми можешь пользоваться только ты, вторженец в чужом замке, но не могут пользоваться хозяева: лестницы и лифты, лежащее оружие и источники здоровья, всякие пульты.
Это ж нелогично.
Соответствует литературной ошибке "злодей существует для героя".

Я сейчас в качестве разминки воссоздаю детскую игру.
Научил врагов осмысленно лазить по лестницам и, будучи раненными, бежать к источнику здоровья. Что я скажу? Это таки кусок работы. Зато игра стала осмысленнее, полнее. Несмотря на то, что враги по-прежнему кажутся туповатыми.

https://vk.com/doc38749160_444971479?hash=c460a537f1219c60e8&dl=fbddbc7cdde8fd4d06
из вконтакта надо скачать картинку и открыть как rar-архив
Tags: