Tags: евромайдан

Як не просрати Третій Майдан

На Помаранчевій революції ми скандували "Ющенко". Змінили перше обличчя влади, а система залишилась якою була.
На Євромайдані ми порозумнішали, з'явилась думка що треба міняти всю систему. Але ця думка не вилилась ні в які конкретні вимоги, і революція знов-таки закінчилась заміною однієї сраки на золотому унітазі.
Звісно, і при Ющенку і при Порошенку деякий прогрес є, але це дуже мало, ненабагато більше ніж при "хорошому Януковичі".

Я не мрію, щоб на Верховну Раду впав метеорит. Бо тоді відбудуться вибори і виберуть нову Раду, не кращу за цю.

Результат виборів залежить від виборчого законодавства.
Влада ніколи не прийме виборче законодавство, вигідне для народу, бо воно буде невигідне для еліти.
Такого законодавства повинен вимагати народ на Майдані.

Не розійдемось, доки під куполом Ради не буде оголошено про введення в дію <конкретний законопроект>. І не так важливо, хто це оголосить.

Пакет законопроектів, з яким збереться Майдан, повинен бути мінімально необхідним для передачі влади в руки народу. Більшість геніальних пропозицій не мусять включатися в цей пакет, бо чим товщий пакет - тим менше людей вдастся навколо нього згуртувати.
Але в ньому повинні бути всі ключові інструменти, що не дозволять перетворити революцію на фікцію.
З усіма іншими пропозиціями облаштування України, навіть найнеобхіднішими, доведеться потерпіти, їх ухвалить вже нова Рада, обрана народом, бо вона робитиме тільки те чого хоче народ.

Щоб революція не була фікцією, треба мабуть три речі: нові правила перезавантаження влади, люстрація, покарання катів революції.

Народ повинен мати право відкликати депутата. Я нещодавно писав конкретну схему.
Ніяких обмежень на виборчу кампанію, бо провладні і багаті всеодно ігнорують обмеження і виграють. Можете скільки завгодно тупцяти ніжкою, але так і буде. Ніяких грошових застав.

Щось зробити з недоторканою кастою вартових закону.
В мене була ідея, яку я вважаю геніальною, суддів і прокурорів набирати по жеребкуванню із звичайних громадян. Аналогічно призову в армію. Це б припинило негативну селекцію і зруйнувало кругову поруку цієї касти. Але ніхто мене не підтримав, тому від цієї ідеї доведеться відмовитись.
Пропонуйте інші механізми.
Це необхідно. Негідники на цих посадах легко знівелюють результати будь-якої революції.

Покарання катів Майдану (і вшанування героїв) - це не жага помсти, і навіть не звичайне правосуддя, а необхідна умова справжньості революції.
Якщо нова влада має намір грабувати народ, то для неї Беркут - це "фахівці, які просто роблять свою роботу". Їй можуть теж знадобитися ці або такі самі фахівці, тому влада буде виявляти повагу до цієї професії.
Покарання катів означатиме, що нова влада наперед відмовляється від послуг таких "фахівців".

На Майдані повинно бути самоврядування, чого не було у 2013-2014 році.
Справжнє самоврядування - це людина чи орган, яка задовільняє водночас трьом умовам: представляє інтереси Майдану (чого не було у Кличка-Яценюка-Тягнибока), має легітимність (поважну причину, чому всі її мають слухатись, це було у К-Я-Т, але не було у Парубія, Парасюка, Данилюка), відома всій Україні (цього не було у ради сотників).
Перші дві умови можна втілити одним способом: прозора демократична процедура виборів на Майдані.
Кошовий зможе вирішувати те, що потребує координації: оголосить пакет вимог Майдану, вирішить, коли стоїмо, коли штурмуємо, а коли розходимось, оголошує строки ультиматумів і вирішує, задовільнено ультиматум чи ні. Якщо кошовий робитиме не те, чого хоче Майдан - його зразу переоберуть.

Чому, чому, чому в нас немає неолігархічних партій?

Насправді є, але їх сумарний рейтинг - нуль цілих хрін десятих. Стільки ж місць в місцевих радах, а в Верховній вони не представлені. Нечисленні майданівці і добровольці, що засідають в Раді - їх взяли у свої списки олігархічні партії задля збільшення рейтингу.

Народ не голосує, якщо не бачить багато бігбордів?
Має рацію: "ну скажімо я проголосую, але звідкіля мені знати, що інші проголосують? Пропаде голос, краще підтримаю щось більш рейтингове". І не тупцяйте ніжкою, це думка дуже поширена і більш-менш слушна.

Чи треба бути олігархом, щоб оплатити виборчу кампанію? Може неолігархічна партія зібрати необхідні кошти з простих прибічників?

Після Майдану я хотів, щоб президентом стала людина майдану - Богомолець. Нагадаю, вона в ті дні була четверта в президентському рейтингу, і я пішов працювати в її штаб. Але незабаром перестав туди ходити, бо нічого не робилося.
І першу агітацію за Богомолець побачив лише за місяць до виборів, коли її рейтинг вже усох до 2%.

А чому нічого не робилось?
Бо ніззя, доки чемненько не зареєстрували виборчий фонд. Ні тобі в інтернеті, ні поширювати макет листівки для самостійного роздрукування - все було відкинуто.

Наскільки це серйозні перепони?
Чи дійсно наше виборче законодавство паралізує можливості неолігархічної політичної сили?
Чи в штабі сиділи підсадні утки, які знайшли красивий привід щоб нічого не робити?

Чи не наслідує наша влада Едрогана?

Злив пошти Суркова, стращання планом "Шатун", "третій Майдан", "штаб протидії третьому Майдану", повідомлення про набір маніфестантів за гроші, рамки на Хрещатику...

Ініціювати незграбну і непопулярну спробу перевороту, і на хвилі щасливого придушення збудувати справжню диктатуру.

Місце патріотів - в політиці

Є дуже модний вислів, прийнято його вважати вищою мудрістю:
"Якщо ти такий патріот - не іди в політику. Всеодно брудна справа. Краще іди на фронт і воюй".
Знаєте, чому це не слушно?
Наполеон вважав, що армія левів, очолювана бараном - це слабка армія.
Дослівно: армія баранів, очолювана левом, завжди переможе армію левів, очолювану бараном.
Десь так і є в російсько-українському конфлікті. Можна скільки завгодно пишатися, що рядові бійці нашої армії хоробріші за ворожих бійців, але це не головне.
Єдина причина, чому ми досі не продули - Путін теж не лев.
Якщо ти лев і ідеш на фронт - ти зміцнюєш військо на одного рядового лева. Це потрібно, але, якщо вірити Наполеону - недостатньо.
А щоб лев став на чолі армії - треба якраз займатися політикою. Політика - це і є боротьба за керівну посаду.

А про брудну справу мені згадалися аж дві історії.
1. В СРСР була одна геологічна база, де геологи були свинюками. Вся база була брудна, і особливо брудний туалет. І ось до них мусив приїхати новий працівник, князівського роду. Геологи посміювались: і як же Його Світлість виживе в нашій грязюці? А "його світлість", як приїхав - першим ділом взяв швабру і помив туалет. Він вважав, шляхтичу не соромно займатись прибиранням, а соромно жити в бруді.
2. Кіно "Каін 18". Короля у біді покинули всі його міністри. Лише прибиральник залишився вірним. Король задумав всіх міністрів стратити, а прибиральника зробити обер-канцлером. Той відмовився: "Дуже брудна справа, а я все життя чистоти добиваюсь". Не вважав за потрібне добиватися чистоти у державному управлінні? Чи боявся замазати руки? Це тобі не туалет чистити - можуть і компроматом облити.

Вот і вся разніца


Мою однотурову матусю дуже обурила ця картинка.
Каже: "Автора треба відправити в альтернативну Україну, де при владі залишився Янукович - чи сподобається йому там жити?"

Тут дуже тонкий софізм.
Якість життя в країні залежить не лише від імені президента, але і від форми його трону.
Є дві альтернативні України.
Припустимо, Янукович таки придушив Майдан. Тоді б вже була диктатура. Імовірно, я б сьорбав баланду, а більш активні майданівці гнили по лісах.
А от інший сценарій. Мусарня втекла з урядового кварталу, Янукович пішов на значні поступки, але зберіг посаду президента. А потім почалася війна, і проффесор, хоч якось, зайнявся обороною.
Я стверджую, що в цьому сценарії Україна б мало чим відрізнялась від реальної.

Янукович з першої і другої альтернативної реальності - це два різних Януковича. Людина одна й та сама, а становище геть різне.
Ото, Порошенко як людина мало чим відрізняється від Януковича. Але він зайняв місце того Януковича, який не зміг придушити Майдан.

Хто є хто в Україні

Не знаю, навіщо це роблю...
Я тут з гіркотою роздумував про типізацію української громадськості.
Може, дати кожному проголосувати?

Poll #2045337 Переконання громадян України

Хто винуватець війни на Сході

Росія
13(81.2%)
Україна
1(6.2%)
обоє-рябоє
2(12.5%)

Мінські угоди

Денонсувати нафіг
4(25.0%)
Можливо, доведеться вийти з
8(50.0%)
Альтернативи немає
4(25.0%)
Краще зразу капітулювати
0(0.0%)

Дострокове припинення повноважень Пороха

Чим скоріше - тим краще
5(31.2%)
Можливо, доведеться
9(56.2%)
Не росхитуйте човна
2(12.5%)
Порох - рятівник нації!
0(0.0%)

Права людини

Понад усе!
8(50.0%)
Нехай будуть
6(37.5%)
Безглузда вигадка
1(6.2%)
Ворожа ідеологія
1(6.2%)

Фонд Дианы в беде!

ПРО НАДО

Мы бьёмся месяц.
Я не включаю паранойю, я верю в совпадения, но что-то мне всё более сдаётся, что бьёмся мы с системой - или я с системой не билась, и не знаю её признаков?..

... звонки.
Звонки, на которые страшно отвечать:
- Прошло две недели, а вы не приехали. Нам на вас надеяться?

Звонки из-под Горловки и из-за Попасной, из-под Авдеевки и из-за Станицы.
- ... надеяться?

... мы не можем.
Мы не можем выполнять основную работу Ф.О.Н.Д.а. Мы выедем в рейс на фронт, и нам, возможно, будет некуда вернуться.

Мы не можем отвечать и на другие звонки:
- ну, что, вы нашли дом?

Нет, не нашли. Вчера нам отказали в трёх вариантах, сегодня в двух. И так каждый день.
Не надо трясти воздух, не делайте нам нервы, звоните по этому вопросу только если у вас есть какое-нибудь предложение.

Предложений нет.
Волонтёрам нет места в Киеве.
Волонтёрам было место везде, когда угроза войны была близко. Когда нужно было прикрыть присутствием волонтёров старые грехи.
Сейчас, когда реванш старых сил, когда уже нестрашны танки под Киевом - волонтёрам нет места в Киеве.
Collapse )

stzozo:
А я ж попереджав.
А пані Діана доводила мені, що Порошенко цяця і треба довкола нього згуртуватися.
Звісно, старому режиму, що наскоро нап'ялив нові маски, не потрібні ні добровольці, ні волонтери, щоб "поверталися з фронту і наводили лад".
Революції слід доводити до кінця, навіть (і особливо) під час війни.

Семенченко мене розчарував

Такий хоробрий, такий чесний - і дав олігархам обвести себе круг пальця.
Казали йому - не іди на вибори, це підстава.

Цей народ беднадійний.
Достатньо хоробрий, щоб піднятися на революцію, але достатньо дурний, щоб просрати її.
Мабуть, перестану остаточно цікавитись політикою.
Не спиться після трикілометрової прогулянки - на майдані заробив ревматизм.

Роздуми про порохолоялістів

Уявимо ситуацію, більш-менш реалістичну:
Російська інтервенція почалася ДО того, як Янукович втік. (скажімо, 20 лютого, коли нескорений Майдан відкинув беркутню, Путін вирішив не ризикувати і "про всяк випадок" наказав взяти "під охорону" будівлю кримського парламенту).

Мені чомусь дуже здається, що ті, хто зараз гуртується довкола Порошенка, гуртувались би довкола Януковича.
І казали б: "завершення Майдану не на часі", "під час зовнішньої загрози треба забувати про чвари", "уявляєш, як Януковичу складно?". І Небесна Сотня була б у них зрадистами і всьопропальщиками, які розхитують човна у такий складний час.